Поради логопеда

Соска шкідлива, якщо маля ссе її довго й часто. По-перше, у нього формується високе (готичне) піднебіння, яке впливає на формуван­ня правильної вимови звуків. По-друге, соска заважає мовленнєвому спілкуванню. Замість вимови слів дитина спілкується за допомогою жестів і пантоміміки.

Артикуляційна гімнастика — це гімнас­тика для губ, язика, нижньої щелепи. Навчіть малюка перед дзеркалом відкривати й закри­вати рота, піднімати язика вгору, робити його широким і вузьким, утримувати у правильному положенні.

Швидке мовлення — неприпустиме в роз­мові з дитиною. Говоріть зрозуміло, чітко, правильно, використовуючи як «дитячі», так і «дорослі» слова (це машина — бі-бі, а ось соба­ка — гав-гав). Не дозволяйте маляті говорити швидко. Завжди розповідайте про те, що бачи­те. Пам'ятайте: якщо для вас усе навколишнє знайоме і звичне, то маляті з усім, що нас ото­чує, потрібно познайомитися. Пояснюйте йому, що дерево росте, а квітка цвіте, навіщо на ній бджола. Від вас залежить, як розвиватиметься ваш малюк.

Головні складові гарною мовлення: пра­вильність, чіткість, виразність, помірні темп і гучність, багатство словникового запасу й інтонаційна виразність. Таким має бути ваше мовлення. Щоб виробити правильний повітряний струмінь, необхідний для вимови багатьох звуків, навчіть дитину дути тонким струменем на легкі іграшки, кульки, корабли­ки на воді (щоки надувати не можна!},

Якщо дитині виповнилося 3 роки, вона обов'язково повинна вміти говорити фразами. Відсутність фразового мовлення свідчить про затримку мовленнєвого розвитку, а відсутність слів у 3 роки — про грубі порушення загально­го розвитку.

Жести доповнюють наше мовлення. Але якщо малюк замість слів користується жеста­ми, не намагайтеся розуміти його мовлення без слів. Зробіть вигляд, що не розумієте, чого він хоче. Спонукайте його просити. Що дов­ше ви будете розуміти жестову мову дитини, то довше вона мовчатиме. В один рік і сім-вісім місяців настає так званий мовленнєвий стри­бок— дитина починає вживати багато нових слів, які раніше тільки чула та накопичувала у пасивному словнику.

«Золота середина»— ось до чого слід прагнути, розвиваючи малюка.

Пильніше придивляйтеся до малюка — чи відрізняється він від однолітків? Але пам'ятайте— кожна дитина індивідуальна. Не перевантажуйте малюків інформацією, не прискорюйте їх розвиток. Поки дитина не засвоїла рідної мови, іноземні мови вивча­ти не слід!

Ілюстрації в дитячих книжках, відповідні до віку дитини, — прекрасний посібник для розвитку мовлення. Розглядайте з малюка­ми ілюстрації, говоріть про те, що зображено на них; нехай маля відповідає на запитання: де? хто? коли? що робить? тощо.

Фольклор— найкращий мовленнєвий матеріал, накопичений народом століттями. Потішки, приказки, скоромовки, вірші, пісеньки розвивають мовлення дітей та із задоволенням ними сприймаються.

Ліворукість — не відхилення, а індивіду­альна особливість людини, і переучувати її не можна . Це може спричинити неврози і за­їкуватість.

Але якщо дитина вправно користується обома руками або ще не звикла до переваги якоїсь однієї, слід нагадувати і привчати її пра­цювати правою!

Дрібна моторика— так, як правило, на­зивають рухи кистей і пальців рук. Що краще розвинені пальчики, то краще розвинене мов­лення. Тому прагніть розвивати м'язи руки дитини. Нехай спочатку це буде масаж паль­чиків, такі ігри як «Сорока, ворона», потім ігри з дрібними предметами під вашим контролем: шнурування, ліплення, застібання ґудзиків тощо.

Не можна займатися з дитиною, якщо вона схвильована або хвора, або якщо у вас поганий настрій. Тільки позитивні емоції забезпечують високу ефективність заняття.

Критерії оцінки мовлення дитини. На­приклад, норми звуковимови:

3—4 роки — [с], [сь], [з], [зь], [ц] уже ма­ють правильно вимовлятися;

4—5 років — [ш], [ж], [ч], [щ], [г], [к], [х];

5—6 років — [ль], [к], [і], [р], [рь].

Загальне недорозвинений елаеи {ЗНМ} час­то зустрічається в тих дітей, які заговорили пізно: слова — після 2 років, фрази — після 3. Можна говорити про ЗНМ, коли в дитини недо­розвинені всі компоненти мовлення:

· порушена звуковимова;

· обмежений словниковий запас;

· погано розвинений фонематичний слух;

· порушений граматичний лад мови.

Тільки комплексний вплив фахівців (ло­гопед, лікар, вихователі, батьки) допоможе якісно поліпшити або виправити складні мов­леннєві порушення. Розумовий розвиток не­віддільний від мовленнєвого, тому, займаю­чись із дитиною, дорослий має розвивати в неї всі психічні процеси : пам"ять, уяву, мислення, сприймання.

Кiлькiсть переглядiв: 228

Коментарi